Розрив і виклик: Зустрічі з темою голоду сучасних ірландських і українських мисткинь і письменниць

Автор(и)

  • Емілі Голт Тихоокеанський університет Сіетлу
  • Ґрейс Магоні Університет Мічигану

DOI:

https://doi.org/10.21226/ewjus612

Анотація

У цій роботі автори розглядають художню взаємодію з пам’яттю про голод шести мисткинь і письменниць, які працюють в ірландському й українському контекстах: Алани О'Келлі, Поли Міан, Мері Макінтайр, Оксани Забужко, Наталії Ворожбит і Лідії Боднар-Балагутрак. Художнє зображення голоду пов’язане з багатьма етичними викликами. Такі історії можуть стати певним самоусвідомленням і частиною колективного етносу, якщо інтерпретувати їх на рівні національних наративів. Роботи мисткинь і письменниць критично позиціонуються для того, аби кинути виклик усталеним асоціаціям між жінками і нацією, які присутні в національних дискурсах як Ірландії, так і України. Мисткині, роботи яких проаналізовано в цій статті, працюють в різних жанрах і медіумах, але зображаючи голод всі вони уникають стереотипних образів і лексики, таким чином стикаючись із труднощами, які виникають через таку стратегію. Аналізуючи роботи сучасних мисткинь i письменниць Ірландії та України в рамках естетичної концепції свідчення Брахи Еттінґер, автори мають змогу безпосередньо розглянути й ретельно дослідити роботи, що відтворюють пам’ять про голод, не вдаючись при цьому суто до вшанування пам’яті загиблих чи до винесення оціночних суджень. Таким чином, саме в творчості мисткинь сьогодні можна знайти і розрив, і заклик: розрив із зображенням пам'яті про голод в формах, які заохочують стандартизацію, і заклик розглянути які практики, ритуали й акти свідчення зберігали життя і пам’ять про померлих після голоду.

Завантаження

Дані завантаження ще не доступні.

##submission.downloads##

Опубліковано

2020-10-26

Номер

Розділ

Articles - Thematic Section

##category.category##